ПОПЕРЕ́ЧКА, и, жін. Поперечно прикріплений між двома опорами брус, дошка, палиця і т. ін. Почепили [баби] на поперечці поміж двох стовпів тракторне колесо замість дзвона (Євген Гуцало, З горіха.., 1967, 133); Тимофій уміло починає витесувати.. ніжки і поперечку для кроковки, якою завтра буде наміряти землю (Михайло Стельмах, II, 1962, 34).
ПОПЕРЕЧКА
Тлумачення слова