ПОПЕРЕБИВАТИ, аю, аєш, док., перех.
1. Перебити якусь кількість чого-небудь (кожне зокрема). [Гільз є:] Звідки вас дідько несе з тичками та з сокирами? [Бекер:] Ми їх поперебиваєм на Дітріховій спині (Леся Українка, IV, 1954, 254); — Не йди до Мотрі позичати хліба, бо ноги рогачем поперебиваю! (Нечуй-Левицький, II, 1956, 324).
2. рідко. Збити багато чого-небудь (про подушки, перини). Уже наші жінки і подушки поперебивали. (Словник Грінченка).