ПОПАДЯ́, і, жін. Дружина попа. Сікалися і міщани, і купці; залицялися і поповичі, так і попадею не хотіла [Галочка] бути (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 314); [Шметелюк:] Це як кому подобається. Хто любить попа, а хто — попадю чи попову дочку (Іван Микитенко, I, 1957, 230).
ПОПАДЯ
Тлумачення слова