ПООСІДАТИ, ає, аємо, аєте, док.
1. Осісти (про багато чого-небудь). В високій просторій столовій поосідали всі чотири кутки і підлога посередині так випнулась, неначе стала черевата (Нечуй-Левицький, I, 1956, 619);
// Стати пижчим від ущільнення, руйнування і т. ін. (про багато чого-небудь). — Де були коші і не розбереш, де що й було: забудувалось, вали поосідали і зрівнялись із землею (Олекса Стороженко, I, 1957, 226).
2. Поселитися в певному місці (про багатьох). Знаєш, скільки їх, колишніх вояків, зараз у Криму по тилах поосідало? (Олесь Гончар, II, 1959, 291).