ПООБВИ́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пообвивати. Руки її пообвивані шматами, на фартусі червоні краплі крові, в голові горить, у вухах шумить (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 169); Голова [о. Нестора] була пообвивана рушниками (Іван Франко, VII, 1951, 171).
ПООБВИВАНИЙ
Тлумачення слова