ПООБВІ́ШУВАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до пообвішувати. Стіни пообвішувані картинами.
2. у знач. прикм. Який обвішався чим-небудь. — Дід та й дід з мене, хоть гинь, не пізнаєш Семена. Пообвішуваний торбами, з довгою палицею в риці (Іван Франко, I, 1955, 73).