ПООБВА́ЛЮВАТИСЯ, юється, док.
1. Обвалитися, відпасти (про багато чого-небудь). Каміння [на могилі] трохи пообвалювалось: тудою, видно, лазять на верх могили до хреста (Нечуй-Левицький, II, 1956, 383).
2. Зруйнуватися внаслідок обвалювання (про багато чого-небудь; про щось у багатьох місцях). Вони зайшли на галявину, пориту лисячими норами, які вже подекуди пообвалювалися (Григорій Тютюнник, Вир, 1960, 229).