ПООБВ’Я́ЗУВАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до пообв’язувати. Показала [мати] на старого, котрий, пообв’язуваний хустками, лежав на постелі (Іван Франко, VIII, 1952, 170).
2. у знач. прикм. Який обв’язався хустками, рушниками і т. ін.
ПООБВ’ЯЗУВАНИЙ
Тлумачення слова