ПООБСИПАТИСЯ, ається, док.
1. Поколовшись, відпасти дрібними частками (про багато чого-небудь, у багатьох місцях). Дощ пооббивав стіни і жовта глина всюди покололась та пообсипалась (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 43);
// Зруйнуватися, опавши дрібними частками (про багато чого-небудь). І тут видко ще окопи і розкати; декотрі прибережні, підмитії Чортомликом, пообсипались (Олекса Стороженко, I, 1957, 253); Мармурові скрині над значними покійниками, з пишними арабськими надписами.., пообсипались та завалились від часу (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 121).
2. Те саме, що поопадати. Цвіт з дерев уже пообсипався де-не-де.