ПООБІ́ДНІЙ, я, є. Який буває або відбувається після обіду. Піп був власне у покою: В пообідньому настрою, Люльку ходячи курив (Іван Франко, XII, 1953, 32); Тепло світило низьке пообіднє сонце (Василь Козаченко, Вісімсот.., 1953, 5); Господаря застав [Микола] удома. Він тільки-но прокинувся після пообіднього сну і вмивався на порозі (Володимир Гжицький, У світ.., 1960, 244).
ПООБІДНІЙ
Тлумачення слова