ПООБДИ́РАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пообдирати. Хата була велика, з комином, побита гонтами, але гопти були місцями пообдирані (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 166); На спіненім коні, пообдиранім гіллям та колючками, .. їхала.. якась людина (Іван Франко, VI, 1951, 91).
ПООБДИРАНИЙ
Тлумачення слова