ПООББИ́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пооббивати. Ще здалеку впізнав Гнат чималий будинок під зеленим залізним дахом, з пооббиваними дощем стінами (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 36);
// у знач. прикм. В самій слободі Капулівці видко стародавнє січове кладовище,.. на котрому стоять ще сім кам’яних хрестів, та ще деякі — поламані і пооббивані (Олекса Стороженко, I, 1957, 253); Гнітюче враження справляла дожидальня з пооббиваними стінами, скрипучою, мов колішня, лавою… (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 91).
ПООББИВАНИЙ
Тлумачення слова