ПООББИРАТИ, аю, аєш, док., перех.
1. Обібрати, очистивши багато чого-небудь. Кругом їх [вуликів] пообкошує [батько], сухе пооббирає; тим часом нові улії струже, споряджає (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 144); Навесні з цих [плодожерки] яєчок виплоджувалася ненажерлива гусінь, що поїдала яблука. А старенька бабуся не мала сил пооббирати кубельця (Остап Вишня, II, 1956, 320).
2. розм. Зняти верхній покрив, лушпайки, обчистити багато чого-небудь. Пооббирати картоплю.
3. Позбавити майна силою або хитрощами, обікрасти багатьох.