ПОНИ́ЖЕННЯ, я, сер.
1. Дія за значенням понизити. Писар війська Запорозького уже був понижений до чигиринського сотника. Пониження зазнала майже вся козацька старшина (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 12).
2. Стан за значенням понизитися. При пониженні функції Щитовидної залози чи її видаленні спостерігається затримка в тканинах води і хлору (Наука і життя, 8, 1959, 26).
3. Якесь місце на землі, нижче від загального рівня; місцевість, нижча від навколишньої. У колгоспі за умовами рельєфу поля відносно рівні, з великою кількістю блюдцеподібних понижень (Нові способи вирощування цукрових буряків, 1956, 98); В пониженнях Яйли, де поширені чорноземні ґрунти, часто зустрічаються злакові трави, цибулинні рослини (Геологія України, 1959, 583).
4. розм. Те саме, що приниження. Одного разу ми навіть мало що не порізнилися, коли стрінулися на тій кладці одне проти другого, й жодне не хотіло завернутись, уважаючи це за пониження своєї особи (Ольга Кобилянська, III, 1956, 158).