ПОНИЗА́ТИ, ижу, ижеш, док., перех.
1. Док. до низати 1, 2. Микола порізав шматки сала на четвертини, понизав їх на мотузок і почепив осавулисі на шию (Нечуй-Левицький, II, 1956, 191).
2. Обнизати багато чого-небудь;
// перен. Розміститися рядами. По взбіччях гір і жовтих скель Палати в камінь повростали; Плющі розкинулись до стель і ґанки стіни понизали (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 233).