ПОНТО́ННИЙ, а, е. Прикм. до понтон. Силантьєв і підстаркуватий вахтовий з понтонної команди рефулера, обережно посуваючи вперед то одну, то другу ногу, почали спускатися (Олесь Донченко, II, 1956, 80); Дніпро котив важкі сірі хвилі, понтонний міст піднімався й опускався під ногами (Юрій Яновський, 1. 1954, 301); — Ви маєте понтонні засоби? (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 88).
ПОНТОННИЙ
Тлумачення слова