ПОНОСИ́ТИСЯ, ошуся, осишся, док.
1. тільки 3 ос. Стати непридатним для носіння, зноситися (про багато чого-небудь). Пройшло років зо два, зо три, наряди поносилися, тіло спало… (Панас Мирний, IV, 1955, 31).
2. перен., розм. Носитися з ким-, чим-небудь якийсь час.