ПОНЬОКУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. Ньокати час від часу. Поньокуючи на коні, що бігали кружка на припоні по снопах пшениці, Йон скоса поглядав уже на Гашіцу (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 251); О. Гервасій покатав льодом; тільки паламар поньокує (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 66).
ПОНЬОКУВАТИ
Тлумачення слова