ПОНІКЕЛЬО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до понікелювати;
// у знач. прикм. Почекав [Петро], поки біленька монета мандрувала по невидимих шляхах у.. понікельованому ящику, накрутив номер і став ждати (Павло Загребельний, Спека, 1961, 81).
ПОНІКЕЛЬОВАНИЙ
Тлумачення слова