ПОНЕЖЕ

ПОНЕ́ЖЕ, спол., канц., заст. Оскільки. Приказали [судді] записать: «Понеже віл признався попеластий, Що він їв сіно, сіль, овес і всякі сласті, Так за такі гріхи його четвертувать» (Євген Гребінка, I, 1957, 48); — Діло велике вже почато, — мовив обережно цар, — повороту не буде, понеже на те воля і благословення боже (Натан Рибак, Переяславська Рада, 1953, 266).