ПОНЕВО́ЛЮВАЧ, а, чол. Той, хто поневолює або поневолив кого-небудь. З глибини серця геніального поета українського народу Тараса Григоровича Шевченка вирвались сповнені священного гніву слова проти німецьких поневолювачів (Олександр Корнійчук, Разом із життям, 1950, 124); Український народ був непримиренним у боротьбі з своїми еіковічними поневолювачами (Максим Рильський, III, 1956, 17).
ПОНЕВОЛЮВАЧ
Тлумачення слова