ПОНЕВІ́ЛЬНИЙ, а, е, діал. Підневільний. Там на горі церковця стояла, там дівчина попевільний шлюб брала (Словник Грінченка);
// Незалежний від власної волі; мимовільний. Я все розповіла панові Славкові, й нехай він тут засвідчить, чи мій поневільний поступок кидає зле світло на мій характер (Лесь Мартович, Тв., 1954, 448).
ПОНЕВІЛЬНИЙ
Тлумачення слова