ПОНАЗБИ́РУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до поназбирувати. Добродушний жандарм справляв на Івана враження купи залізяччя, поназбируваного звідусюди і паленого на повільному вогні (Петро Колесник, Терен.., 1959, 367).
ПОНАЗБИРУВАНИЙ
Тлумачення слова