ПОНАТИ́КУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до понатикувати. Родичі дальні, на п’ятихвилинних фотографіях, понатикувані у рамці до портретів. Жужмом (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 332);
// понатикувано, безос. присудк. сл. Лише Сутуга та Балута, не в силах приховати свого занепокоєння, дивилися собі під ноги й совалися на стільцях, наче там понатикувано голок (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 318).
ПОНАТИКУВАНИЙ
Тлумачення слова