ПОНАТИКАТИ 1, аю, аєш і ПОНАТИКУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Натикати багато чого-небудь, у багатьох місцях. В темну-темну ніч спустять їх [човни] у рів на воду ще й позв’язують; і не тілько на човнах, а й на стіні понатикають свічок… огню-огню кругом, мов пожежа (Панас Мирний, IV, 1955, 15); Родичі з села посплітають вінки з жоржин і циній, понатикують туди рож (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 107);
// розм. Посадити багато чого-небудь, у багатьох місцях. Всього потроху посіяли: кукурудзи, трішки пшениці, навіть бавовни. А Настя — та ще й квасолі понатикала (Микола Олійник, Чуєш.., 1959, 11).
ПОНАТИКАТИ 2, аю, аєш, док., перех. Наткнути багато чого-небудь на щось; понастромлювати.
ПОНАТИКАТИ 3, аю, аєш, док., перех. Наткати багато чого-небудь.