ПОНАТРУ́ШУВАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до понатрушувати. Романюк бачив під ногами грубезний шар трави та зілля, квітів, рути, м’яти, рясно понатрушуваних по архирейських [архієрейськихі по коях (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 153).
ПОНАТРУШУВАНИЙ
Тлумачення слова