ПОНАСТА́ВЛЕНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що понаставлюваний. А там серед двору столи понаставлені, понакривані (Оксана Іваненко, Укр.. казки, 1950, 182);
// понаставлено, безос. присудк. сл. На ослонах, на столі та припічку скрізь понаставлено немитого начиння — горщиків, мисок, ложок (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 64).
ПОНАСТАВЛЕНИЙ
Тлумачення слова