ПОНАСТАВА́ТИ, стають, док., діал. Настати, з’явитися (про людей певного складу). [Микола:] Постривайте, грабителі, не пожалію відра горілки суддям, а вже провчу, хоч злість зірву! Он народ який понаставав! (Карпенко-Карий, II, 1960, 123).
ПОНАСТАВАТИ
Тлумачення слова