ПОНАШИ́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до понашивати. Гвардійці, обмацуючи понашивані дошки, ніжно погладжували їх долонями, немов зарубцьовані рани (Олесь Гончар, III, 1959, 341);
// понашивано, безос. присудк. сл. Вибійчані штани у всіх були в латках, а на тих латках нові латки понашивано (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 304).
ПОНАШИВАНИЙ
Тлумачення слова