ПОНАРИВАТИ 1, аю, аєш, док., перех. Нарвати багато чого-небудь. Він зоставсь сам собі у хаті та й сумував, і журивсь, і з серця понаривав собі з голови волосся повні жмені… (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 209); Цілий човен водяних лілій понаривають [дівчата] і їдуть додому всі в білих вінках (Остап Вишня, II, 1956, 248).
ПОНАРИВАТИ 2, ає, док. Напухнувши й нагноївшись, утворитися (про багато наривів).
ПОНАРИВАТИ 3, аю, аєш, док., перех., діал. Прикріпити ярма до дишлів. Хлопці встали, вози підмазали, нові ярма понаривали, сиві воли позапрягали (Словник Грінченка);
// Запрягти у ярма багатьох (волів).
ПОНАРИВАТИ 4, аю, аєш, док., перех. Вирити багато чого-небудь (ям, ровів і т. ін.);
// Нарити багато куп землі, у багатьох місцях.