ПОНАРОБЛЮВАТИ, юю, юєш і ПОНАРОБЛЯТИ, яю, яєш, док., перех.
1. Зробити, виготовити багато чого-небудь.
2. Залишити наслідки своєї діяльності. Щоб досягти до його [вугілля], копають глибокі колодязі (шахти) та й копаються на всі боки попід землею, — скрізь таких нір та печер понаробляють (Борис Грінченко, Без хліба, 1958, 154);
// Залишити наслідки своєї дії. У вершині Дністра бода прибуває, вона тобі жалю понаробляє, вона твої дітки позатопляє (Словник Грінченка); Піч ряба від чорних плям, що сажа, пробиваючись, понароблювала (Панас Мирний, III, 1954, 367);
// розм. Набруднити у багатьох місцях. Справді аж сором і гріх, що там [у церкві] понароблювали прокляті сичі (Словник Грінченка).