ПОНАПЛУ́ТУВАТИ, ую, уєш, док.
1. перех. Наплутати багато чого-небудь. Понаплутувати ниток.
2. неперех. Створити безлад багато в чому, наробити багато помилок у чому-небудь. Безконтрольно всім порядкував Галушківський. Ну, а тепер треба розплутувати, бо і з рахунками, і з чим іншим чимало понаплутував (Борис Грінченко, II, 1963, 86).