ПОНАМІНЮВАТИ, юю, юєш, док., перех. Наміняти багато чогось. Щетинник усячини понамінює: і полотна, і щетини, і ясць (Словник Грінченка); Зависливо дивиться [Іцик] на ножики, перстені та скиндячки, що понамінювали інші [діти] (Іван Франко, VIII, 1952, 340); [Лизя:] Та я тільки приміряла, а ви вже й на крик. [Гиря:] Ну годі, не сердься! Бач, усього понамінював тобі (Микола Куліш, П’єси, 1960, 21).
ПОНАМІНЮВАТИ
Тлумачення слова