ПОНАКРИВА́ТИ, аю, аєш, док., перех. Накрити якусь кількість чого-небудь (кожне зокрема). Юля, понакривавши долонями груди, що напинали купальник, деякий час стояла на березі (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 239).
♦ Понакривати столи — поставити на столи їжу. Святий вечір. Уже позасвічували свічки, понакривали столи (Антін Крушельницький, Буденний хліб.., 1960, 17).
ПОНАКРИВАТИ
Тлумачення слова