ПОНАКО́ПУВАТИ, ую, уєш, док., перех.
1. Копаючи, утворити багато чого-небудь (ям, рівчаків, криниць і т. ін.). — Скільки гною дали [на буряки], мінералів [мінеральних добрив], тричі гексахлораном обпилювали, канавки понакопували!.. (Микола Рудь, Гомін.., 1959, 133).
2. Викопати із землі багато чого-небудь (про багатьох). Понакопували буряків по 700 центнерів з гектара.