ПОНАГОРТА́ТИ, аю, аєш, док., перех. Нагорнути багато чого-небудь, у багатьох місцях. Люди зразу припали до панського [відібраного у пана] поля, як до води у спеку, понагортали копи, стіжки (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 62); По всьому полю рясніли хустки, жінки вигрібали пирій. Понагортали цілі копиці, підпалювали (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 328);
// безос. Такого снігу ввалило [навалило], такі кучугури понагортало, що як фортеця стала Вітрова балка (Андрій Головко, II, 1957, 329).
ПОНАГОРТАТИ
Тлумачення слова