ПОНАДУВА́ТИ, аю, аєш, док., перех.
1. Надути повітрям, газом і т. ін. багато чого-небудь; понадимати;
// Натягнувши, розпрямити (вітрила, одежу і т. ін. про вітер).
2. Збільшити в об’ємі напруженням (жили, м’язи і т. ін.); понадимати.
♦ Понадувати губи — те саме, що Надути губи (про багатьох) (див. надувати).
3. Нанести багато чого-небудь (про вітер). Вітер понадував пилюки між рам.