ПОНАБИВАТИСЯ, аємося, аєтеся, док. Заповнити собою багато приміщень або одне приміщення поступово (про багатьох). В селі вже повію військ. Одні вже гріються по строганівських затишках, понабивавшись по цілому взводу у хату, а зі степу все йдуть і йдуть нові піхотні колони (Олесь Гончар, II, 1959, 394);
// Набратися у великій кількості у взуття (про сніг, пісок і т. ін.). В маленькі черевички понабивалось снігу й було страх холодно (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 36);
// Проникнути у великій кількості кудись поступово. — Остюки, бісові остюки понабивались! — лається Купріян Олександрович, але не можна їх вишкрябати звідти (Олесь Донченко, I, 1956, 82).
ПОНАБИВАТИСЯ
Тлумачення слова