ПОМИ́ЛУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до помилувати. — Ти ще можеш, бути помилуваний. Останнє слово за губернатором (Мирослав Ірчан, II, 1958, 102);
// помилувано, безос. присудк. сл. В останню мить їхню колону теж розділено, відокремлено тільки передніх,.. а решту зупинено на форумі чи то в очікуванні черги, а чи й помилувано (Павло Загребельний, Диво, 1968, 324).
ПОМИЛУВАНИЙ
Тлумачення слова