ПОМИЛКОВО.
1. Присл. до помилковий. У нас ще водяться люди, які помилково вважають, нібито в нашій країні не в пошані гостра й принципова критика (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 194).
2. Без певної мети, без певного наміру; ненароком. Зазначте, що помилково вона [повість] пущена тільки за одним моїм підписом (Панас Мирний, V, 1955, 433); На плечах у нього міцно сидить рухлива лобата голова, яка.. готувалася людині-велетневі, а опинилася помилково у Маковейчика (Олесь Гончар, I, 1954, 48).