ПОМОРГА́ТИ, аю, аєш, док. Моргати якийсь час. Хай сусідки напослідки [напослідок] Дивляться й регочуть: Поморгають, покивають Та й пересокочуть (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 181); Заревла машина, затанцювало миготливе світло фар, поморгало трохи, блимнуло разів зо два і погасло (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 62).
Поморгати вусами (вусиками, усиками і т. ін.) — порухати, поворушити вусами якийсь час. Комашина, почувши на собі чужий погляд, заворушилася, поморгала невеличкими усиками і затихла (Панас Мирний, IV, 1955, 9).
ПОМОРГАТИ
Тлумачення слова