ПОМОРДО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до помордувати;
// у знач. прикм. Через віконце батьківської хати бачив він тягнені до Тарнова драбинні вози з помордованими та покаліченими панами (Іван Франко, II, 1950, 138).
ПОМОРДОВАНИЙ
Тлумачення слова