ПОМОЛОТИ́, мелю, мелеш, док., перех. і без додатка.
1. Змолоти все або багато чого-небудь. Помолоти жито і пшеницю.
2. Молоти якийсь час.
♦ Помолоти язиком див. язик.
3. перен., розм. Розтрощити, понівечити що-небудь ударами в багатьох місцях. Помолов — тому руку, тому ногу (Номис, 1864, № 12853); Як вихватить дід із воза велику притики, — Побив бабі, помолов голову і пику (Україна сміється, I, 1960, 343).