ПО́МОК, а, чол., діал. Скріплені між собою в’язки горсток конопель, прикладених дерном і занурених у воду річки чи ставка для вимокання. З річки тягло болотною іржею, гіркуватою задухою конопляних помоків (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 448).
ПОМОК
Тлумачення слова