ПОМО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до помочити. А зачіска?! .. Пишна-пишна і не водою, видно, помочена (Остап Вишня, I, 1956, 146);
// у знач. прикм. Палабуха кинувся до неї, підняв її, поклав на ліжко,.. приклав помочену хусточку до її голови (Нечуй-Левицький, III, 1956, 162).
ПОМОЧЕНИЙ
Тлумачення слова