ПОМІСИ́ТИ, ішу, ісиш, док., перех. і без додатка.
1. Місити якийсь час.
2. на що, перен. Б’ючи або стискаючи, перетворити кого-, що-небудь на місиво. Удвох надрали [горобенят] ще більше, ніж сам Грицько надрав. А далі — поскручувавши голови, били герлигами… помісили чисто на гамуз! (Панас Мирний, II, 1954, 58); Справді, ударся дараба передом — її би розкололо надвоє, а все, що на ній, помісили би.. на кашу (Гнат Хоткевич, II, 1966, 392).