ПОМІ́Р, мору, чол., заст., розм. Численне вимирання внаслідок епідемії. Почистішало повітря: зараз перестав помір на людях (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 38); Перша велика епідемія, що її зафіксовано в історії, стосується помору, ассірійського війська, яке у 712 році до нашої ери облягало Єрусалим (Наука і життя, 7, 1966, 32).
ПОМІР
Тлумачення слова