ПОМІНИ́ТИ, ню, ниш, док., діал.
1. Пообіцяти. Він обіцяв присадкуватому клинчик на отаву, а старенькому тихцем помінив дати п’ятку (Лесь Мартович, Тв., 1954, 182).
2. Загадати. Як зацвіте вишня на св. вечір — збудеться, на що помінила (Словник Грінченка).