ПОМЕТАТИ 1, пометаю, пометаєш і помечу, помечеш, док., перех. і без додатка.
1. Метати якийсь час.
2. розм. Метати все або багато чого-небудь. Сурми знову засурмили, Довбищі знов загриміли, А підданство пометало Все шапки (Іван Манжура, Тв., 1955, 214).
ПОМЕТАТИ 2, аю, аєш, док., перех. Обшити особливим дрібним швом все або багато чого-небудь. Він передивився кожну зборку, кожну зшивку [на сюртукові]. Як вилив вражий син! думав він і тихо усміхався. А петлі пометав? (Панас Мирний, IV, 1955, 125).