ПОМЕРЗНУТИ і ПОМЕРЗТИ, зну, знеш; мин. ч. померз, ла, ло; док.
1. Загинути від морозу, холоду (про всіх або багатьох, все або багато чого-небудь). Стояла люта зима.. Багато тоді народу померзло (Панас Мирний, II, 1954, 294); Справді, був він невдачливий.. накупив цибулі — думав баришувати, цибуля померзла (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 109); Сніги перепадали невеликі, а морози давили, як на пропасть, так що на горбах озимина померзла (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 73).
2. Мерзнути якийсь час. — Вже краще померзнемо, Васильку, та батька, може, знайдемо (Петро Панч, Гарні хлопці, 1959, 136).
3. Дуже змерзнути, відчувши холод (про всіх або багатьох). Мотря та хазяйка її.. жалілися на проклятущий мороз.. Вони сиділи на печі, й то померзли (Панас Мирний, II, 1954, 210); [Маша:] Галопом, дівчата! Щоб не померзнути. Галопом! (Іван Микитенко, I, 1957, 255).
4. рідко. Затвердіти від морозу, перетворитися в кригу; змерзтися. Померз сніг на підошвах.